Бумбокс - Стяги на стяги скачать mp3

Ти потребуєш уваги, Відтак стяги на стяги, Свари, постійні напряги, Кінця краю нема. Я потребую дороги, Вологі кофри і ноги, Облиш, заради бога, Ці стіни - моя тюрма. Підвіконня, тютюнова ніч, - Це безсоння вже декілька днів, Тільки сходи все запам'ятають: Хто по ним кульгає, хто літає. Пів на п'яту, байдуже чомусь, Винен більше хто із нас кому? Очі солоним дощем, Ну, що тобі ще сказати? П'ю, кров твою п'ю, What I got to do Ти ж випила мою майже всю. Б'ю, посуд цей б'ю, What I got to do Сил нема нести, але несу. Між нами все, як у владі, Чужі тьоті і дяді Все між собою не ладять, Якась карма кома. Ніби ж не хорі й не кволі, А всі одне й теж повторюють, Переділу територій Кінця краю нема. Підвіконня, тютюнова ніч, - Це свавілля кілька сотень літ, Тільки сходи все запам'ятають: Хто по ним кульгає, хто літає? Пів на п'яту, байдуже чомусь, Винен більше хто із вас кому? Все вже поділено вщент, Ну, що вам іще сказати? П'ю, кров вашу п'ю, What we got to do Ви ж випили її майже всю. Ллю, слів воду ллю, What we got to do Сил нема нести, але несу. | (2) П'ю, кров твою п'ю, What I got to do Ти ж випила мою майже всю. Б'ю, посуд цей б'ю, What I got to do Сил нема нести, але несу. Перевод песни Бумбокс - Стяги на стяги Ты требуешь внимания, Затем знамя на знамя, Ссор постоянные напряги, Конца, края нет. Я требую дороги, Влажные ковры и ноги. Оставь ради бога Эти стены - моя тюрьма. Подоконник, табачная ночь. Эта бессонница уже несколько дней. только лестницы все запоминают: Кто по ним хромает, кто летает. Половина пятого, безразлично почему-то Должен больше кто из нас кому. Глаза соленым дождем, Ну что тебе еще сказать? Пью, кровь твою пью Что я должен сделать? Ты ж выпила мою почти всю. Пью, посуду эту бью Что я должен сделать? Сил нет нести, но несу. Между нами все как у власти: Чужие тети и дяди Все меж собою не ладят Какая-то карма, кума. Вроде не больные, не хилые, А все одно и то же повторяют, Разделу территорий конца, края нет. Подоконник, табачная ночь. Это своеволие уже несколько сотен лет. только лестницы все запоминают: Кто по ним хромает, кто летает. Половина пятого, безразлично почему-то Должен больше кто из вас кому. Все уже разделено в дребезги. Ну что еще вам сказать?